ВИКОРИСТАННЯ ДОСВІДУ США В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ВУЗІВ УКРАЇНИ ПРИ ВПРОВАДЖЕННІ В НИХ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ

Ніколайчук Л.Г., к.т.н., доцент,
Львівський торговельно-економічний університет
Галик І.С., к.т.н., пофесор,
Львівський торговельно-економічний університет
Семак Б.Д., д.т.н., професор,
Львівський торговельно-економічний університет,
Україна, lnikolayhuk74@gmail.com


ВИКОРИСТАННЯ ДОСВІДУ США В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ВУЗІВ УКРАЇНИ ПРИ ВПРОВАДЖЕННІ В НИХ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ

Як свідчить аналіз літературних джерел [1-4], у багатьох економічно-розвинутих країнах світу в останні десятиріччя чітко намітилася тенденція використання у навчальному процесі вузів компетентнісного підходу для підвищення якості професійної підготовки фахівців різного профілю.
На основі вивчення та аналізу літературних джерел автори роботи [1] виділили наступні три етапи становлення компетентнісного підходу в світовій освіті:
- 1-й (1960-1970 рр.), який базується на використанні в науковому апараті категорій компетенція / компетентність;
- 2-й (1970-1980 рр.), який базується на широкому використанні понять компетенція і компетентність в теорії і практиці професійного навчання у вузах;
- 3-й (починаючи з 1990 р.), який характеризується результатами досліджень професійних компетентностей для потреб навчального процесу у вузах і націлені на реалізацію завдань Болонського процесу.
Автором роботи [2] узагальнені деякі результати використання компетентнісного підходу в навчальному процесі вузів окремих зарубіжних країн. Вони стосуються:
- розроблення єдиних підходів до забезпечення якості підготовки фахівців у вузах;
- розробки єдиних підходів навчально-методичного забезпечення у вузах різних країн;
- уніфікації вимог до навчальних програм окремих профілюючих дисциплін, які включаються у навчальні плани окремих дисциплін;
- формулювання вимог до якості підготовки фахівців у вузах у вигляді переліку набутих ключових компетентностей випускників вузів;
- розроблення єдиних концептуальних засад побудови нових освітніх стандартів для окремих компетентностей;
- в освітньому процесі вузів це постійне посилення зв'язку змісту навчання з переліком отриманих випускниками вузів фахових компетентностей;
- забезпечується переорієнтація змісту освітніх програм на використання у навчальному процесі компетентнісного підходу;
- обґрунтовується доцільність застосування позитивного зарубіжного досвіду щодо використання компетентнісного підходу у вузах України.
Автором роботи [3] відзначається, що поняття компетентнісна освіта як досягнення певного освітнього результату з'явилося у 60-тих роках минулого століття у США, Великобританії, Німеччини, а інформація про компетентнісний підхід в освіті у зарубіжній та вітчизняній науці з'явилося тільки в кінці 80-х років. Підкреслюється, що в світовому освітньому просторі значного поширення набули ідеї американського педагога Е. Шорта, який сформулював та обґрунтував наступні чотири концепції компетентності:
- компетентність пов'язується із набуттям людиною вмінь і навичок для певної діяльності;
- компетентність розглядається як володіння знаннями, вміннями, навичками виконувати свої професійні дії;
- компетентність повинна відповідати рівню, притаманному в певній професійній галузі;
- за четвертою концепцією компетентність визначається як здатність (властивість) людини виконувати певні професійні дії.
Вважається, що компетентнісний підхід нині є основою розвитку освітніх програм у більшості розвинутих країн світу. При цьому необхідність впровадження компетентнісного підходу в систему освіти України з врахуванням зарубіжного досвіду обумовлюється такими причинами:
- потребою глобалізації вітчизняної освіти у світовий простір;
- необхідністю гармонізації вимог до системи професійної підготовки фахівців у різних країнах;
- потребою корінної перебудови змісту вітчизняної освіти із врахуванням сучасних вимог міжнародних освітніх стандартів.
Автором роботи [4] описана історія становлення ідеї компетентності в освіті зарубіжжя. Розкривається роль міжнародних організацій у розробленні системи ключових компетентностей фахівців різного профілю. Акцентується увага на проблемах, які виникають в окремих країнах в процесі реалізації компетентнісного підходу у вузах. Відзначається, що реалізація компетентнісного підходу у навчальному процесі вузів окремих країн супроводжується значними складностями. Разом з тим, підкреслюється перспективність використання даного підходу у вітчизняній практиці, використовуючи при цьому існуючий зарубіжний досвід.
Зупинимось на більш детальному описанні особливостей використання компетентнісного підходу в процесі теоретичної підготовки фахівців у вузах США.
Узагальнюючи зарубіжний досвід використання компетентнісного підходу в навчальному процесі вузів при підготовці фахівців різного профілю [1-4], слід відзначити, що найбільшого поширення та популярності названий підхід набув в університетах США. Саме в цих університетах вже на протязі багатьох років проводяться поглиблені дослідження, націлені на створення теоретико-методологічних засад впровадження компетентнісного підходу у систему професійної підготовки фахівців різного профілю. Так, наприклад, в роботі [1] узагальнено досвід акредитації університетів США за результатами використання в їх навчальному процесі компетентнісного підходу.
Причому компетентнісна модель акредитації університетів США включає п'ять елементів, за якими проводиться оцінка досягнутих студентами цих університетів знань, умінь, успіхів та навичок:
- розроблена на основі компетентнісного підходу навчальна програма реалізується в рамках визначених в цій програмі знань, навичок і компетентностей, які демонструють студенти даного університету;
- студент може набути необхідні компетентності з декількох джерел і в різний час;
- університет використовує такі стратегії оцінювання, які здатні встановити набуття кожним студентом кожної компетентності на рівні відповідного освітнього ступеня;
- університет гарантує, що набуття студентами освітнього ступеня є еквівалентними за своїми масштабами визначення навчальним програмам інших вузів;
- названа система акредитації призначена федеральним урядом США і є стандартизованою. Вона поширена практично у всіх університетах США. Цілком зрозуміло, що дану компетентнісну модель акредитації вузів доцільно використовувати і для акредитації вітчизняних вузів.

Список використаних інформаційних джерел
1. Компетентнісний підхід у вищий освіті: світовий досвід /Л.Л. Антонюк, Н.В. Василькова, Д.О. Ільницький та ін. – К.: КНЕУ, 2016. – 62 с.
2. Лісова С.В. Компетентнісний підхід у вищій освіті: зарубіжний досвід. Професійна педагогічна освіта: компетентнісний підхід: монографія. – за ред. О.А. Дубаченюк. – Житомир. Вид-во ЖДУ ім. І.Франка, 2011. – С.34-53.
3. Логвінова Я. Обгрунтування сутності компетентнісного підходу в освіті у працях українських і зарубіжних учених / Я. Логвінова. – К.: Порівняльно-педагогічні студії, № 3-4, 2011. Електронний ресурс. Режим доступа: http:hps.udpu.orticle FILE 1863. – с.77.
4. Локшина О.І. "Компетентнісна" ідея в освіті зарубіжжя: успіхи та проблеми реалізації. / О.І. Локшина // Компетентнісний підхід в освіті. Теоретичні засади і практична реалізація. Матеріали методол. семінару (3 квітня 2014 р.) – [1, 2 ч.]. Нац. АК. Пед. наук України.–К.: Інститут обдарованої дитини Н.ААНУ, 2014.–370 с. – С.51-59.