ОГЛЯД РИНКУ ТА АСОРТИМЕНТ ПЕРЕВ’ЯЗУВАЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ
Сучасне матерiало- та товарознавство :: Управлiння асортиментом, якiстю та безпечнiстю товарiв та послуг
Сторінка 1 з 1
ОГЛЯД РИНКУ ТА АСОРТИМЕНТ ПЕРЕВ’ЯЗУВАЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ
Г.Д. Кобищан, к.т.н, доцент
Ю.О. Басова, к.т.н, доцент
Л.М. Губа, к.т.н, доцент
ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет
економіки і торгівлі», Україна, м. Полтава
ОГЛЯД РИНКУ ТА АСОРТИМЕНТ ПЕРЕВ’ЯЗУВАЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ
Відповідно до [1], єдиного визначення терміну «медичні вироби» на даний час не існує. Це дуже широка група виробів різного функціонального призначення. Водночас, за різними класифікаціями, їх складовою частиною є підгрупа «вироби медичного призначення», до яких, в свою чергу, відносять:
вату та вироби з неї;
марлю та вироби з неї;
неткані матеріали та вироби з них;
перев’язувальні матеріали з клейкою поверхнею;
вироби санітарії та предмети догляду за хворими.
Наведені вироби також відносять до групи «Перев’язувальні матеріали», які використовуються при операціях і перев’язках для осушення операційного поля і рани, тампонади рани з метою зупинки кровотечі й дренування, для накладення пов’язок та для захисту рани й обпеченої поверхні від вторинного інфікування й ушкоджень.
За матеріалом виготовлення перев’язувальні матеріали бувають природного й синтетичного походження, найчастіше на основі бавовняних волокон.
Основним перев’язувальним матеріалом є вата і марля. З марлі виготовляють такі види перев’язувальних виробів, як бинти, серветки, кульки, тампони та ін.
Бинти і серветки випускають стерильні й нестерильні, різних розмірів. Бинти, виготовлені з марлевої стрічки довжиною. 5, 7, 10 м і шириною 3–16 см, використовують для фіксації й накладення медичних пов’язок, а також для виготовлення операційно-перев’язувальних засобів.
Серветками називають куски марлі прямокутної форми з загорненими краями, складені вдвічі. Використовують серветки як готові операційно-перев’язувальні засоби для осушення ран і для захисту операційного поля від зовнішньої інфекції.
Тампони використовують для зупинки кровотечі й дренування гнійних порожнин. Виготовляються згортанням смужок марлі довжиною до 50 см і шириною до 10 см.
Кульки застосовують також для осушення ран, а також для обробки шкіри. Виготовляють зі шматочків марлі, згорнутих у три шари.
Аналізуючи вітчизняний ринок перев’язувальних матеріалів слід зазначити, що за 5-річний період відстежується тенденція до скорочення обсягів як імпорту, так і експорту цих виробів. Так, порівняно із 2014 роком імпорт вати, марлі, бинтів та аналогічних виробів зменшився лише у грошовому вимірі на 4748 тисяч доларів США, хоча в натуральних одиницях виміру майже не змінився, що може свідчити про зниження закупівельних цін на цю групу товарів. Експорт перев’язувальних матеріалів за аналогічний період зменшився майже у 3 рази, як за вартістю, так і за вагою нетто (табл.1).
Таблиця 1. – Сумарний обсяг імпорту та експорту вати, марлі, бинтів та аналогічних виробів (тисяч доларів США) за 2014 – 2018 рр. (побудовано за [2])
Доцільним також є аналіз динаміки зовнішньої торгівлі України ватою, марлею, бинтами та аналогічними виробами із зазначенням основних країн – контрагентів (табл.2).
Як видно з таблиці, постійним та найпотужнішим імпортером даних виробів в Україну протягом 2014 – 2018 рр. залишався Китай. Його частка незначно коливалася протягом даного періоду, але в середньому становила більше 47 % щороку. З 2016 р. із переліку імпортерів зникла Російська Федерація, а з´явилися такі країни, як Туреччина, Австрія, Фінляндія та Латвія.
Основним експортером перев´язувальних матеріалів протягом аналогічного періоду залишалась Грузія, частка якої склала більше 22 % щорічно. Серед інших країн-експортерів слід відзначити Казахстан, Молдову та Білорусь.
Таблиця 2 – Динаміка зовнішньої торгівлі України ватою, марлею, бинтами та аналогічними виробами із зазначенням основних країн - контрагентів за 2014-2018 рр. (побудовано за [3])
Таким чином, перев´язувальні матеріали складають важливу групу медичних виробів, які поступають на ринок України як від вітчизняних виробників, так і за рахунок їх імпорту. На жаль, протягом досліджуваного періоду сальдо між імпортом та експортом залишається для даної групи від’ємним, що свідчить про перевищення обсягів імпорту.
Список використаних інформаційних джерел
1. Розвиток класифікації виробів медичного призначення в Україні / Басова Ю.О. Губа Л.М. // Актуальні проблеми теорії і практики експертизи товарів : матеріали V-ої Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (м. Полтава, 20–20-22 берез. 2018 р.). – Полтава : ПУЕТ, 2018. – С. 64-67.
2. Сумарний обсяг імпорту та експорту у розрізі товарних позицій за кодами УКТЗЕД. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sfs.gov.ua/ms/f11. – Дата звернення: 24.02.2019.
3. Зовнішня торгівля України із зазначенням основних країн – контрагентів. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sfs.gov.ua/ms/f3. – Дата звернення: 24.02.2019.
Ю.О. Басова, к.т.н, доцент
Л.М. Губа, к.т.н, доцент
ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет
економіки і торгівлі», Україна, м. Полтава
ОГЛЯД РИНКУ ТА АСОРТИМЕНТ ПЕРЕВ’ЯЗУВАЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ
Відповідно до [1], єдиного визначення терміну «медичні вироби» на даний час не існує. Це дуже широка група виробів різного функціонального призначення. Водночас, за різними класифікаціями, їх складовою частиною є підгрупа «вироби медичного призначення», до яких, в свою чергу, відносять:
вату та вироби з неї;
марлю та вироби з неї;
неткані матеріали та вироби з них;
перев’язувальні матеріали з клейкою поверхнею;
вироби санітарії та предмети догляду за хворими.
Наведені вироби також відносять до групи «Перев’язувальні матеріали», які використовуються при операціях і перев’язках для осушення операційного поля і рани, тампонади рани з метою зупинки кровотечі й дренування, для накладення пов’язок та для захисту рани й обпеченої поверхні від вторинного інфікування й ушкоджень.
За матеріалом виготовлення перев’язувальні матеріали бувають природного й синтетичного походження, найчастіше на основі бавовняних волокон.
Основним перев’язувальним матеріалом є вата і марля. З марлі виготовляють такі види перев’язувальних виробів, як бинти, серветки, кульки, тампони та ін.
Бинти і серветки випускають стерильні й нестерильні, різних розмірів. Бинти, виготовлені з марлевої стрічки довжиною. 5, 7, 10 м і шириною 3–16 см, використовують для фіксації й накладення медичних пов’язок, а також для виготовлення операційно-перев’язувальних засобів.
Серветками називають куски марлі прямокутної форми з загорненими краями, складені вдвічі. Використовують серветки як готові операційно-перев’язувальні засоби для осушення ран і для захисту операційного поля від зовнішньої інфекції.
Тампони використовують для зупинки кровотечі й дренування гнійних порожнин. Виготовляються згортанням смужок марлі довжиною до 50 см і шириною до 10 см.
Кульки застосовують також для осушення ран, а також для обробки шкіри. Виготовляють зі шматочків марлі, згорнутих у три шари.
Аналізуючи вітчизняний ринок перев’язувальних матеріалів слід зазначити, що за 5-річний період відстежується тенденція до скорочення обсягів як імпорту, так і експорту цих виробів. Так, порівняно із 2014 роком імпорт вати, марлі, бинтів та аналогічних виробів зменшився лише у грошовому вимірі на 4748 тисяч доларів США, хоча в натуральних одиницях виміру майже не змінився, що може свідчити про зниження закупівельних цін на цю групу товарів. Експорт перев’язувальних матеріалів за аналогічний період зменшився майже у 3 рази, як за вартістю, так і за вагою нетто (табл.1).
Таблиця 1. – Сумарний обсяг імпорту та експорту вати, марлі, бинтів та аналогічних виробів (тисяч доларів США) за 2014 – 2018 рр. (побудовано за [2])
Доцільним також є аналіз динаміки зовнішньої торгівлі України ватою, марлею, бинтами та аналогічними виробами із зазначенням основних країн – контрагентів (табл.2).
Як видно з таблиці, постійним та найпотужнішим імпортером даних виробів в Україну протягом 2014 – 2018 рр. залишався Китай. Його частка незначно коливалася протягом даного періоду, але в середньому становила більше 47 % щороку. З 2016 р. із переліку імпортерів зникла Російська Федерація, а з´явилися такі країни, як Туреччина, Австрія, Фінляндія та Латвія.
Основним експортером перев´язувальних матеріалів протягом аналогічного періоду залишалась Грузія, частка якої склала більше 22 % щорічно. Серед інших країн-експортерів слід відзначити Казахстан, Молдову та Білорусь.
Таблиця 2 – Динаміка зовнішньої торгівлі України ватою, марлею, бинтами та аналогічними виробами із зазначенням основних країн - контрагентів за 2014-2018 рр. (побудовано за [3])
Таким чином, перев´язувальні матеріали складають важливу групу медичних виробів, які поступають на ринок України як від вітчизняних виробників, так і за рахунок їх імпорту. На жаль, протягом досліджуваного періоду сальдо між імпортом та експортом залишається для даної групи від’ємним, що свідчить про перевищення обсягів імпорту.
Список використаних інформаційних джерел
1. Розвиток класифікації виробів медичного призначення в Україні / Басова Ю.О. Губа Л.М. // Актуальні проблеми теорії і практики експертизи товарів : матеріали V-ої Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (м. Полтава, 20–20-22 берез. 2018 р.). – Полтава : ПУЕТ, 2018. – С. 64-67.
2. Сумарний обсяг імпорту та експорту у розрізі товарних позицій за кодами УКТЗЕД. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sfs.gov.ua/ms/f11. – Дата звернення: 24.02.2019.
3. Зовнішня торгівля України із зазначенням основних країн – контрагентів. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sfs.gov.ua/ms/f3. – Дата звернення: 24.02.2019.
Сучасне матерiало- та товарознавство :: Управлiння асортиментом, якiстю та безпечнiстю товарiв та послуг
Сторінка 1 з 1
Права доступу до цього форуму
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі