ОЦІНКА ЯКОСТІ ТА БЕЗПЕЧНОСТІ БУТИЛЬОВАНОЇ ВОДИ

О.В. Вишнікіна, к.х.н., доцент;
О.А. Лихолат, д.б.н., с.н.с.
Університет митної справи та фінансів, Україна


ОЦІНКА ЯКОСТІ ТА БЕЗПЕЧНОСТІ БУТИЛЬОВАНОЇ ВОДИ

Натепер в Україні спостерігається підвищення попиту на споживання мінеральних, артезіанських та очищених вод, посилення вимог до якості питної води, що є пов’язаним як з екологічно-гігієнічними аспектами (забрудненням джерел водопостачання фосфатами внаслідок їх широкого використання у народному господарстві та побуті), так і зростанням уваги споживачів до збереження здоров’я (науково обґрунтованою пропагандою вживання питної та мінеральних вод з метою профілактики та як допоміжного засобу при лікуванні визначених хвороб).
Мінеральні води ‒  це складні розчини, в яких деякі компоненти знаходяться у вигляді  іонів недисоційованих молекул, колоїдних частинок і розчинених газів. Вони вміщують речовини, які присутні в організмі людини, і їх лікувальна дія складається у відновленні порушеної рівноваги.
Основними компонентами іонного складу більшості мінеральних вод за звичаєм є аніони – хлор (Cl-), сульфати (SO42-) і гідрокарбонати (HCO3-), значно рідше карбонати (CO32-), фосфати (РО43-) і катіони – натрій (Na+), кальцій (Ca2+) і магній (Mg2+), іноді залізо (Fе3+), алюміній (Al3+) і деякі інші. Іонний склад особливо важливий для оцінки питних мінеральних вод.
Всього лише 30-40 років тому мінеральна вода дійсно була мінеральною, відрізнялася підвищеним вмістом певних солей натрію, калію, кальцію або магнію. З аніонів вагомими є хлориди, фосфати і карбонати. Тепер існує реальна небезпека заміни автентичної мінеральної води на фальсифікат відомих брендів.
Виробництво штучної води перетворилося на широкомасштабну індустрію. За оцінками експертів фальсифіковані води складають до 55 % ринку мінеральних вод.
Виробництво штучно мінералізованої води відбувається в дві стадії. Спочатку воду викачують з артезіанської свердловини, а найчастіше з водопроводу, потім піддають глибокому очищенню. Ретельна фільтрація видаляє не тільки шкідливі домішки, але і всі корисні солі і мінерали. А для того, щоб вода могла все ж таки називатися мінеральною, її насичують солями. На виході одержують не активний живий розчин, а просто розчин солей. До речі, може відбуватися перенасичення або недонасиченість її солями. Постійне вживання такої води здатне призвести до відкладення солей, порушення водно-сольового балансу організму і розвитку захворювань.
Інша проблема полягає в наступному. В результаті інтенсивного антропогенного впливу значно змінився хімічний склад не тільки поверхневих, але і підземних вод, не дивлячись на їх відносно високу захищеність (порівняно з поверхневими) від забруднення. Відмічена тенденція зростання випадків знаходження у водах з свердловин нітратів, фосфатів, що свідчить про викиди у водоносні пласти мінеральних і органічних добрив.
Оцінюючи  мінеральний склад води, можна з великою часткою ймовірності говорити про її походження. На наш погляд, таким критерієм може бути концентрація фосфатів. Звичайно в натуральній мінеральній воді їх рівень складає близько 0,1 мг/дм3. Помітне підвищення концентрації фосфатів у воді може свідчити про її антропогенне забруднення. Відсутність фосфорних солей є непрямим доказом глибокого штучного очищення води, що також знижує її біологічну цінність.
Екстракційно-фотометричні методи визначення фосфат-іонів досить різноманітні та поділяються на прямі та непрямі. Непрямі методи засновані на визначенні молібдену, оскільки у гетерополікислоту фосфор та молібден входять у відповідному співвідношенні.
Метою представленої роботи стало визначення фосфат-іонів у питних та мінеральних водах, що пропонується українському споживачеві за методикою, розробленою авторами [1].
Чутливість і точність визначення фосфат-іонів за допомогою розроблених методик вищі, ніж з використанням стандартних, заснованих на утворенні відновленої 12-МФК.
Результати аналізу зразків мінеральних та питних вод, що пропонуються українському споживачеві, водопровідної води, взятої з водопровідної мережі у м. Дніпро, а також дистильованої води з використанням запропонованої методики, представлені в таблиці і доводять їх задовільну відтворюваність і правильність.
Проведені дослідження вмісту фосфат-іонів показали, що їх вміст у бутильованих мінеральних водах різних виробників, а саме "Царичанська" (Україна), "Боржомі" (Грузія), "Evian" (Франція), що представлені на прилавках вітчизняних магазинів, знаходиться в межах величин, що є референтними для натуральних мінеральних вод. Особливо насиченою фосфат-іонами є "Боржомі", що підвищує її мінеральну цінність. Штучно газована питна вода "Bon Boisson" (Україна) має вкрай низький вміст фосфору, що доводить високий ступінь очистки, можливе її застосування як питної води або для приготування харчових страв. Дистильована вода містить слідові кількості фосфат-іонів, вірогідно, внаслідок глибокої очистки шляхом дистиляції. Але подібна вода не має біологічної цінності і може бути використана з технічною метою, у разі необхідності. Вода з водопровідної мережі має досить високу насиченість фосфат-іонами, але їх рівень не перевищує нормативних величин.

Таблиця – Результати визначення фосфат-іонів у водах
(n = 5, Р = 0,95)

*Визначення у вигляді відновленої 12-МФК.

Таким чином, якість та хімічна безпека мінеральних та питних бутильованих вод, що представлені на ринку України, є задовільною. Відмінності у вмісті фосфат-іонів у мінеральних водах з різних джерел дозволяє споживачеві робити вибір, орієнтуючись на оптимальний мінеральний склад за призначенням.

Список використаних джерел

1. Вишнікіна О.В., Лихолат О.А. Спосіб непрямого ампліфікаційного екстракційно-фотометричного визначення фосфат-іонів в водах / Патент на корисну модель № 124534. Бюл. №7 10.04.2018.