ОСНОВНІ ВИМОГИ ЗАКОНОДАВСТВА ЄС ДО БЕЗПЕКИ ТА ЯКОСТІ ТОВАРІВ. АНАЛІЗ СПІВПРАЦІ УКРАЇНИ З ЄС

Л.Я. Сеник
старший викладач
Львівський інститут економіки і туризму
Lesya.senyk@gmail.com


ОСНОВНІ ВИМОГИ ЗАКОНОДАВСТВА ЄС ДО БЕЗПЕКИ ТА ЯКОСТІ ТОВАРІВ. АНАЛІЗ СПІВПРАЦІ УКРАЇНИ З ЄС.

Усі товари, які імпортуються на митну територію ЄС в обов’язковому порядку повинні відповідати усім вимогам Європейського Союзу, спрямованим на забезпечення захисту споживачів. Ці вимоги суттєво різняться у залежності від конкретного товару, але у цілому можуть бути згруповані за такими напрямами: технічні вимоги; екологічні вимоги; вимоги у сфері санітарних та фітосанітарних заходів.
Крім того, до певних видів продукції на рівні ЄС встановлюються маркетингові стандарти, а також застосовуються імпорті обмеження, що також можуть розглядатися як механізми захисту внутрішнього ринку від імпортних товарів, якість і безпека яких не відповідає вимогам Євросоюзу [1].
1 вересня 2017 року в повному обсязі набрала чинності Угода про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
Угода про асоціацію ставить за мету посилити політичну асоціацію й економічну інтеграцію на основі взаємних прав та обов'язків; оновити спільні інституційні рамки співпраці України та ЄС; сприяти поглибленню стосунків у всіх сферах [1].
Створення всебічної та поглибленої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ)  має сприяти поступовій інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС.
До основних можливостей для українських виробників на ринку ЄС можна віднести: вихід на один із найбільших, найпотужніших і найзахищеніших ринків світу; збільшення кола потенційних споживачів української продукції; пошук нових партнерів із метою диверсифікації своїх експортних потоків для мінімізації ризиків у разі неможливості доступу до ринків певних країн СНД; спрощення процесів упровадження технологічних та інноваційних рішень, що реалізуються в країнах ЄС; стислий термін доставки та невеликі транспортні витрати з огляду на межування України з ЄС [3].
Протягом 1 листопада 2014 року - 1 лютого 2019 року прогрес виконання Угоди про асоціацію з ЄС становить 42%.  Найбільш успішними секторами в частині наближення національного законодавства до положень європейського продовжують бути: публічні закупівлі, технічні бар’єри у торгівлі та оподаткування, діяльність компаній̆ та захист прав споживачів, що свідчить про планомірну успішну роботу в цих секторах протягом 4 років виконання Угоди про асоціацію [3].
За результатами проведення Ради асоціації та саміту Україна-ЄС в 2018 році було вирішено продовжувати в 2019 році діалог щодо поглиблення співпраці між сторонами в сферах енергетики, митного співробітництва, цифрового ринку, юстиції, свободи і безпеки.
Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі (ПВЗВТ) є частиною Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом та однією з найамбітніших двосторонніх угод, які укладав будь-коли Євросоюз. ПВЗВТ надає Україні можливості для модернізації її торговельних відносин та економічного розвитку. Інструментами для цього є відкриття ринків шляхом поступового скасування митних тарифів, надання безмитного доступу в рамках квот, а також масштабна гармонізація українських законів, норм та стандартів з тими, що діють у ЄС у різних прямо або опосередковано пов’язаних із торгівлею секторах. Це створить умови для гармонізації стандартів України та ЄС у ключових галузях [2].
Єврокомісія визнала, що за 24 категоріями регламентів Україна вже перейшла на стандарти ЄС. Україна також розпочала активну фазу зближення з законодавством ЄС у сфері технічного регулювання, регулювання по санітарним і фітосанітарним вимогам, якості і безпеки продуктів, а також системи державних закупівель [3].
Сьогодні на ринки Європейського союзу присутні понад 15000 українських компаній - це майже втричі більше ніж у 2013 році (540 компаній).
Найкращим підтвердженням того, що Угода про ЗВТ між Україною та ЄС працює, є постійне збільшення обсягів вітчизняного аграрного та харчового експорту на ринки країн ЄС [4].
Експорт українських товарів до країн Європейського Союзу у 2018 році становив 20,2 мільярда доларів, а частка ринку Євросоюзу склала 42, 6%. У 2017 році частка ЄС складала лише 40,5%, проте темпи зростання були суттєво вищими – 29,9%  (рис.1).
Найбільшу частку (30,4%) в експорті займає продукція АПК і харчової промисловості, якої було поставлено на 6,126 млрд доларів.
Далі йдуть продукція металургійного комплексу з часткою 22% на суму 3,057 млрд доларів, продукція машинобудування (15,2% на суму 2,704 млрд доларів), мінеральні продукти (13,4% на 1,152 млрд доларів) і деревина (5,7% на 1,036 млрд доларів) (рис. 2).


Рис. 1. Динаміка експорту українських товарів до ЄС [4].


Рис. 2. Структура експорту  українських товарів до ЄС у 2018 році

Лідером серед споживачів українських товарів стала Польща. Експорт до цієї країни зріс на 19,6% до 3,25 млрд доларів.
Найбільше купували українські зернові культури, насіння та плоди олійних рослин, жири та олії рослинного або тваринного походження, а також руди, шлаки, чорні метали та деревину.
Друге місце серед європейських споживачів української продукції посіла Італія, експорт до якої зріс на 6,5% та становив 2,62 млрд доларів.
На третьому місці - Німеччина. Експорт до цієї країни зріс на 25,9% та становив 2,2 млрд доларів. Крім зернових культур, чорних металів та деревини, німецьких покупців зацікавили продукти легкої промисловості [4].
Станом на 1 лютого 2019 року 231 українське підприємство отримало статус уповноваженого експортера і поставляє свою продукцію в країни Європейського союзу (ЄС) на спрощених умовах. Статус уповноваженого (схваленого) експортера дає змогу українським експортерам при експорті товарів до держав-членів ЄС самостійно визначати країну походження товарів без оформлення сертифіката EUR.1.
Отже, адаптація технічних регламентів і впровадження європейських гармонізованих стандартів забезпечить європейський рівень вимог в Україні до якості і безпечності промислових товарів для покупців, підвищить конкурентоспроможність української продукції і відкриє експортерам нові ринки збуту, сприятиме інноваційному розвитку промисловості.

Список використаних інформаційних джерел:
1. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони: Угода, Список, Міжнародний документ редакція від 30.11.2015 [Електронний ресурс] : офіційний веб-портал Верховна Рада України. Нормативно-правова база України. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/984_011. – Назва з екрана.
2. Про імплементацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони : Постанова Кабінету Міністрів України № 847-р редакція від 18.02.2016 [Електронний ресурс] : офіційний веб-портал Верховна Рада України. Нормативно-правова база України. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/847-2014- %D1%80. – Назва з екрана.
3. Україна та Угода про асоціацію: моніторинг виконання 2014 - 2018 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ucep.org.ua/doslidzhennya/ukrayina-ta-ugoda-pro-asotsiatsiyu-monitoryng-vykonannya-2014-2018.html
4. Мінекономрозвитку показало структуру експорту товарів до ЄС [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.epravda.com.ua/news/2019/02/19/645411/