ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ПОБУТОВОЇ ТЕХНІКИ

Прокопів Л. І., магістр, спец.076 «Підприємництво,
торгівля та біржова діяльність», з/ф,
Науковий керівник – Хотинь Л. В.,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
lyubya_chernivtsi@ukr.net

ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ПОБУТОВОЇ ТЕХНІКИ

Однією з визначальних характеристик, що формує суспільні потреби, є якість продукції. Це пов’язано з тим, що якість продукту є головним стимулом придбання продукції, одним із важливих чинників її конкурентоспроможності. При ринковій економіці наявність конкурентного середовища зобов’язує підприємства приділяти особливу увагу проблемам якості. Тому якість являється одним із найбільш значущих інструментів, який використовують для позиціювання товару на ринку. В той же час ступінь задоволення ринку визначають не розмірами виробленої, а обсягами фактично реалізованої продукції за умови її якості і конкурентоспроможності.
Якість як сумарний показник властивостей продукції та послуг, управління виробничими процесами формує споживчі переваги та конкурентоспроможність продукції підприємств, що особливо важливо в прикладному аспекті для задоволення суспільних потреб. Суспільство диктує вимоги щодо якості конкретних виробів (товарів, послуг) за їхніми технічними, технологічними, експлуатаційними, економічними; екологічними та іншими характеристиками.
Оцінка якості передбачає визначення її абсолютного, відносного, перспективного і оптимального рівня. Абсолютний рівень якості визначають шляхом обчислення певних показників без їх порівняння з відповідними показниками аналогічних виробів. Встановлення відносного рівня якості полягає у співставленні абсолютних показників якості продукції з відповідними показниками аналогічних кращих зразків. Оптимальний рівень якості відповідає мінімальній величині загальних суспільних витрат на виробництво і експлуатацію продукції.
Методи оцінки якості продукції поділяються в залежності від способу одержання інформації на об’єктивний (вимірювальний і реєстраційний), органолептичний і розрахунковий [3, с. 135].
Вимірювальний метод – передбачає використання при оцінці якості продукції технічних засобів контролю. Реєстраційний метод ґрунтується на спостереженні і підрахунку кількості предметів, випадків. Органолептичний метод передбачає аналіз сприймань органами чуття людини споживчих властивостей товару. Розрахунковий метод використовується при визначенні показників якості новостворених виробів.
В залежності від джерел інформації методи оцінки якості поділяються на:
 традиційний (оцінка якості продукції в спеціалізованих підрозділах);
 експертний (використовується для оцінки естетичних показників якості);
 соціальний (ґрунтується на визначенні якості продукції на основі вивчення думки споживачів про неї).
В окрему групу виділяються статистичні методи оцінки якості продукції, які ґрунтуються на використанні методів математичної статистики і мають вибірковий характер.
Для оцінки якості побутової техніки розглянемо основні методи оцінювання якості холодильних приладів. Вимоги до надійності вітчизняних приладів, їх ремонтопридатності встановлюються у технічних умовах на конкретні моделі. В ТУ також вказуються складові частини, які входять до комплекту холодильного приладу, та експлуатаційна документація, що додається до нього [1, с. 68].
Приймально-здавальним випробуванням підлягає кожний холодильний прилад, який випускається, на відповідність зразку-еталону (зовнішній вигляд), випробуванню електричної міцності ізоляції у виробничих умовах, випробуванню на функціонування і перевірянню відповідності вимогам ДСТУ 2295 щодо температур у різних відділеннях, щільності прилягання дверей або кришки та зусиллю, яке потрібне для їх відчинення.
До періодичних випробувань допускаються холодильні прилади, які пройшли приймально-здавальні випробування. Типові випробування проводять у разі внесення змін до конструкції холодильного приладу або технологічного процесу за програмою виробника.
Якість приладів споживачем передбачає перевірку зовнішнього вигляду, функціонування, ущільнення дверей або кришки, сили, необхідної для відчинення дверей або кришки, роботи вимикача освітлення (у разі наявності).
Випробування холодильного приладу на функціонування здійснюють увімкненням його в мережу з граничними відхиленнями напруги від номінальної. Якщо холодильний прилад розрахований на кілька діапазонів номінальних напруг, то випробування на функціонування проводять за граничних значень кожного діапазону номінальних напруг.
Ущільнення дверей або кришки перевіряють на неувімкненому в мережу холодильному приладі. Паперова смужка шириною 50 мм і завтовшки 0,08±0,01 мм закладається між ущільнювачем дверей та поверхнею шафи (в зачиненому положенні дверей), вона не повинна переміщуватися без прикладання сили.
Під час випробовування освітлення відділення (за наявністю) необхідно вмикати в разі відчинення дверей або кришки та вимикати в разі їх зачинення.
Силу, потрібну для відчинення дверей або кришки, перевіряють динамометром з абсолютною похибкою ±2 Н, прикріпленим до ручки дверей або кришки на відстані, найвіддаленішій від шарнірів дверей або кришки. Сила мас бути спрямована перпендикулярно до дверей або кришки.
Можливість відчинення дверей або кришки зсередини холодильного приладу, який має пристрій фіксації дверей або кришки, визначають прикладанням сили до внутрішньої доступної поверхні дверей або кришки на найвіддаленішій від шарнірів точці або на зовнішній точці, еквівалентній цим умовам.
У холодильних агрегатах використовують холодоагенти (фреони). Оскільки у фреонів наявні у різних співвідношеннях фтор, хлор, бром, то їх застосування у виробництві аерозолів, теплоізоляційних матеріалів (пінопластів), у системах кондиціювання повітря автомобілів, як і утилізація, пов’язані з проблемою захисту навколишнього середовища від їх негативного впливу [2, с. 96].
Отже, побутову техніку, зокрема, холодильні прилади піддають приймально-здавальним, періодичним, типовим випробуванням та випробуванням на надійність, а також перевірянню якості споживачем.

Список використаних інформаційних джерел:
1. Глушкова Т. Г. Основи товарознавства непродовольчих товарів (господарчі та товари культурно-побутового призначення): опорний конспект лекцій / Т. Г. Глушкова. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 1998. – 90 с.
2. Михайлов В. І. Товарознавство електропобутових товарів: підруч. / В. І Михайлов. – К.: ВЦ КДТЕУ, 1999. – 232 с.
3. Титаренко Л. Д. Теоретичні основи товарознавства: навчальний посібник. / Л. Д. Титаренко – К. : Центр навчальної літератури, 2003. – 227 с.