ПРОБЛЕМИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ БЕЗПЕЧНОСТІ ПАКУВАЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ В УКРАЇНІ

Г.М.Жолинська, старший викладач
Львівський інститут економіки і туризму, Україна
galinazholunsjka@gmail.com

ПРОБЛЕМИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ БЕЗПЕЧНОСТІ ПАКУВАЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ В УКРАЇНІ

В Україні проходить період реформування в усіх галузях економіки, у тому числі і пакувальної галузі. Ці зміни важливі для того, щоб наша країна стала повноцінним гравцем на світовому ринку пакувальної продукції.
Велика увага приділяється безпеці упаковки, яка визначається не просто видачою висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи МОЗ України на пакувальний матеріал, а вимагає повної простежуваності на всіх етапах: від виробництва сировини до виготовлення готової продукції.
Сьогодні Україна готується жити відповідно до нових стандартів якості. Потрібно враховувати, що діючі в Україні санітарні норми і правила (СанПіН) в галузі упаковки були прийняті ще в 1986 році, і не враховують зміни на ринку упаковки, а також нових типів упаковок (комбінованих, багатошарових тощо), нових видів мономерів і допоміжних складників, які використовуються при виробництві сучасної упаковки.
Разом з тим, не дивлячись на труднощі, в Україні діє програма розвитку, яка була затверджена Кабінетом Міністрів України до 2020 року. Зокрема, 2015 - це останній рік, коли на території пострадянських країн до 1992 року діяли стандарти (ГОСТи, ОСТи), котрі повинні бути замінені на міжнародні стандарти або скасовані.
Хоча, варто сказати, що ці наміри прописані виключно на папері, і на впровадження такого плану бюджетне фінансування поки не виділено. Експерти прогнозують, що перехідний період все ж триватиме до 2020 року.
Разом з тим, для виробників упаковки діє Закон України №1602 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України для харчових продуктів» [2].
Зокрема, в статті 29 цього Закону чітко прописані об'єкти, в тому числі і пакувальні матеріали, що підлягають державній реєстрації.
Відповідно до нових вимог, виробник (постачальник, імпортер) несе відповідальність за достовірність інформації, указаної в документах на упаковку. Опис складу сировини, процесів виробництва, технологічних режимів, повинні зазначатися настільки детально, щоб було зрозуміло, на який саме тип упаковки він поширюється, і забезпечувалося обов'язкова вимога до простежуваності упаковки в ланцюзі виробництва харчової продукції.
При входженні на європейський ринок уже сьогодні українські виробники повинні підтверджувати кожен тип упаковки протоколами випробувань в акредитованих лабораторіях, а в разі зміни постачальника - рецептури сировини, технології виробництва упаковки (навіть зміна температурного режиму може слугувати вагомою підставою для проведення повторного випробування продукції).
Отже, процедура державної реєстрації пакувальних матеріалів є переконливим доказом того, що виробники упаковки гарантують відсутність появи небезпечних ризиків упакованої харчової продукції. Необхідно відзначити, що згідно з новим Законом України «Про основні засади та вимоги до безпеки і якості харчової продукції», виробники харчових продуктів будуть зобов'язані впровадити на своїх виробництвах систему забезпечення безпеки продукції, яка базується на принципах ХАССП [1].
З 25 січня 2005 року в Україні діє Технічний регламент з підтвердження відповідності паковання (пакувальних матеріалів) та відходів паковання, яким передбачено всі необхідні процедури оцінки відповідності [4].
Згідно Регламенту всю відповідальність за безпеку упаковки несуть саме її виробник або постачальники (для упаковки зарубіжного виробництва).
Однак, якщо говорити про європейський ринок, то фахівці відзначають, що висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи МОЗ України на пакувальний матеріал для зарубіжних компаній і контролюючих органів просто незрозумілі. Вони не гармонізовані з європейськими вимогами і не визнані еквівалентними нормам Європейського Союзу [3].
Якщо українське підприємство планує постачати упаковку на європейський ринок, то всі аналізи повинні бути проведені у відповідності з внутрішніми вимогами країни-імпортера і згідно з міжнародними нормами.
Для того, щоб не виникало труднощів, всі вимоги по випробуванню продукції необхідно прописувати в специфікаціях до контрактів. При цьому специфікація обов'язково повинна бути складена чітко, із зазначенням всіх параметрів для тестування.
Для європейців є важливим простежуваність безпеки упаковки безпосередньо від вихідних матеріалів до готової продукції.
Також необхідно вибирати для проведення випробувань ті лабораторії, які можуть якісно і в повній мірі їх провести, і ці результати будуть прийняті для забезпечення імпорту.
При цьому українським виробникам варто починати застосовувати такий підхід і для роботи на внутрішньому ринку. Відповідно до нового законодавства повну відповідальність за пакувальні матеріали, вироблені на території країни, несуть резиденти України. Що стосується імпортної сировини, то за її якість відповідальність несе представник постачальника в Україні, якщо ж такого немає - експортер.
У Європі система забезпечення безпеки продукції працює досить давно і має в першу чергу превентивний характер, тобто попереджає поява ризику небезпеки в продукті, а не виявляє його на кінцевому етапі використання. Сьогодні Україні доводиться цьому вчитися, оскільки раніше виробники, імпортери, постачальники розуміли процес оцінки відповідності продукції тільки за фактом отримання сертифіката відповідності, висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи МОЗ України на продукцію або реєстрації ТУ на продукції.
Для виробників упаковки тепер стає вкрай важливо чітко знати діючі норми по її безпеки і забезпечити випуск продукції відповідно до діючих вимог, що в повній мірі дозволить простежити ланцюжок виробництва продукції, стане доказом того, що вона не несе ризику для харчових продуктів і відповідно для здоров'я і життя споживачів.

Список використаних інформаційних джерел
1. Впровадження діючих процедур ХАССП. Закон України № 1602-VII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів / Електронний ресурс, код доступу: http://www.fqg.kiev.ua/webinar/15062017.
2. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 41-42, ст.2024) / Інтернет-ресурс, код доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1602-18.
3. Новые правила тестирования украинской упаковочной продукции. Технології та інновації. Міжнародний інформаційно-видавничий проект / Інтернет-ресурс, код доступу: http://techdrinks.info/ru/news/novyie-pravyla-testyrovanyya-ukraynskoy-upakovochnoy-produktsyy.
4. Про затвердження Технічного регламенту з підтвердження відповідності паковання (пакувальних матеріалів) та відходів паковання / Електронний ресурс, код доступу: ps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0095-05.