ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ СФОРМОВАНОСТІ ПОТРЕБ СТУДЕНТІВ У РУХОВІЙ АКТИВНОСТІ
Сторінка 1 з 1
ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ СФОРМОВАНОСТІ ПОТРЕБ СТУДЕНТІВ У РУХОВІЙ АКТИВНОСТІ
Беседа Н. А., к. пед. н.,
Полтавський національний технічний
університет імені Юрія Кондратюка,
beseda07@meta.ua
Нестеренко О.А.
Полтавський науково-дослідний
експертно-криміналістичний
центр МВС України
ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ СФОРМОВАНОСТІ ПОТРЕБ СТУДЕНТІВ У РУХОВІЙ АКТИВНОСТІ
На сучасному етапі дієвим засобом вирішення пріоритетних питань здоров’язбереження студентської молоді залишається оптимізація їх рухової активності в позанавчальний час. При цьому визначальними в досягненні необхідного результату є не тільки вдосконалення змісту і форм рухової активності, а також конструювання в студентів стійких мотивацій до занять фізичними вправами.
Наразі значна увага вітчизняних і зарубіжних дослідників присвячена забезпеченню систематичності рухової активності в різноманітних формах фізичного виховання, реалізація яких відбувається в позанавчальний час [1; 2]. На важливості добровільної участі студентів у позанавчальних заняттях з фізичного виховання наголошують Г. Єдинак [3], О. Малхазов [4], J. Moreno [6].
Як бачимо, в наукових висновках багатьох дослідників окреслено основні підходи до посилення рухової активності студентів, водночас недостатньо розробленими залишаються питання їх практичної реалізації в сучасному закладі вищої освіти (ЗВО).
Підкреслимо, що рухова активність є однією з необхідних умов життєдіяльності й основною формою поведінки людини в зовнішньому середовищі. Завдяки систематичним заняттям фізичними вправами активізується нервово-м’язовий апарат, підвищується працездатність, поліпшується рівень здоров’я, забезпечується нормальне функціонування серцево-судинної, дихальної, гормональної та інших систем організму.
Незважаючи на це, в нашому суспільстві через низку об’єктивних та суб’єктивних причин недооцінюються можливості рухової активності [3; 4]. За даними С. Савчук [5, с. 9] серед студентської молоді віком 16-17 років лише 12 % займається певним видом спорту, ранкову гімнастику виконує 13 %, загартовується –– 19 %. Водночас виявлено низький рівень сформованості настанов до здорового способу життя в 80–85 % опитаних студентів.
Метою нашого дослідження стало визначення провідних потреб студентської молоді в організації власного дозвілля. До анкетування було залучено 254 студенти технічних спеціальностей, із них експериментальна група (ЕГ) включала 128 осіб (94 юнаки і 34 дівчини), а контрольна група (КГ) – 126 осіб (94 юнаки і 32 дівчини). Результати опитування відображено в табл. 1.
Як бачимо, головною потребою в організації дозвілля студентів технічних спеціальностей є оздоровлення. Друге місце відведено гедоністичним потребам. Найменш вагомими виявилися освітні та культурно-просвітницькі потреби. Прослідковується деяка суперечливість при виборі рейтингового місця для потреби в самореалізації. Водночас, як засвідчує аналіз даних анкетування, більшість респондентів зазначають, що їхнє дозвілля зазвичай одноманітне, нецікаве і таке, що не сприяє розвитку їхніх інтелектуальних здібностей і фізичних якостей.
Унаслідок бесіди зі студентами виявлено підвищений інтерес до спортивних, рухливих ігор, легкоатлетичних і гімнастичних вправ. Цікавими для студентів виявилися баскетбол, волейбол, футбол, гандбол та рухливі ігри. На основі цього вважаємо, що організація занять фізичними вправами відповідно до інтересів студентів значно сприятиме оптимізації їх рухової активності.
Підсумовуючи вищевикладене, маємо підстави для висновку, що врізноманітнення позанавчальних форм занять фізичними вправами на основі врахування інтересів та провідних потреб студентів матиме позитивний вплив на конструювання в них стійких мотивацій до вдосконалення рухової активності.
Список використаних інформаційних джерел
1. Анікєєв Д.М. Рухова активність у способі життя студентської молоді : автореф. дис. ... канд. наук з фіз. виховання і спорту: 24.00.02 / Д.М. Анікєєв. Нац. ун-т фізичного виховання і спорту України. –К., 2012. –19 с.
2. Дутчак М. В. Концептуальні напрями вдосконалення системи фізичного виховання школярів і студентів для впровадження здорового способу життя // М. В. Дутчак, Т. Ю. Круцевич, С. В. Трачук // Спортивний вісник Придніпров’я. –– 2010. –– № 2. –– С. 116––119.
3. Єдинак Г. А. Стан та деякі теоретичні аспекти посилення мотивації студентів до систематичної рухової активності оздоровчого спрямування / Г. А. Єдинак // Вісник Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника : зб. наук. пр. –– Івано-Франківськ, 2012. –– Вип. 16. –– С. 67––73.
4. Малхазов О. Р. Психологія та психофізіологія управління руховою діяльністю : монографія / О. Р. Малхазов. –– К. : Євролінія, 2002. –– 320 с.
5. Савчук С. А. Корекція фізичного стану студентів технічних спеціальностей в процесі фізичного виховання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з фіз. вих. та сп. : [спец.] 24.00.02 «Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення» / С. А. Савчук. –– Рівне, 2002. –– 18 с.
6. Moreno J. A. Motivation and performance in physical education: an experimental test / J. A. Moreno, D. González-Cutre, J. Martín-Albo, E. Cervelló // J. of Sports Sci. and Medicine. –– 2010. –– Vol. 9.1. –– P. 79––85.
Полтавський національний технічний
університет імені Юрія Кондратюка,
beseda07@meta.ua
Нестеренко О.А.
Полтавський науково-дослідний
експертно-криміналістичний
центр МВС України
ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ СФОРМОВАНОСТІ ПОТРЕБ СТУДЕНТІВ У РУХОВІЙ АКТИВНОСТІ
На сучасному етапі дієвим засобом вирішення пріоритетних питань здоров’язбереження студентської молоді залишається оптимізація їх рухової активності в позанавчальний час. При цьому визначальними в досягненні необхідного результату є не тільки вдосконалення змісту і форм рухової активності, а також конструювання в студентів стійких мотивацій до занять фізичними вправами.
Наразі значна увага вітчизняних і зарубіжних дослідників присвячена забезпеченню систематичності рухової активності в різноманітних формах фізичного виховання, реалізація яких відбувається в позанавчальний час [1; 2]. На важливості добровільної участі студентів у позанавчальних заняттях з фізичного виховання наголошують Г. Єдинак [3], О. Малхазов [4], J. Moreno [6].
Як бачимо, в наукових висновках багатьох дослідників окреслено основні підходи до посилення рухової активності студентів, водночас недостатньо розробленими залишаються питання їх практичної реалізації в сучасному закладі вищої освіти (ЗВО).
Підкреслимо, що рухова активність є однією з необхідних умов життєдіяльності й основною формою поведінки людини в зовнішньому середовищі. Завдяки систематичним заняттям фізичними вправами активізується нервово-м’язовий апарат, підвищується працездатність, поліпшується рівень здоров’я, забезпечується нормальне функціонування серцево-судинної, дихальної, гормональної та інших систем організму.
Незважаючи на це, в нашому суспільстві через низку об’єктивних та суб’єктивних причин недооцінюються можливості рухової активності [3; 4]. За даними С. Савчук [5, с. 9] серед студентської молоді віком 16-17 років лише 12 % займається певним видом спорту, ранкову гімнастику виконує 13 %, загартовується –– 19 %. Водночас виявлено низький рівень сформованості настанов до здорового способу життя в 80–85 % опитаних студентів.
Метою нашого дослідження стало визначення провідних потреб студентської молоді в організації власного дозвілля. До анкетування було залучено 254 студенти технічних спеціальностей, із них експериментальна група (ЕГ) включала 128 осіб (94 юнаки і 34 дівчини), а контрольна група (КГ) – 126 осіб (94 юнаки і 32 дівчини). Результати опитування відображено в табл. 1.
Як бачимо, головною потребою в організації дозвілля студентів технічних спеціальностей є оздоровлення. Друге місце відведено гедоністичним потребам. Найменш вагомими виявилися освітні та культурно-просвітницькі потреби. Прослідковується деяка суперечливість при виборі рейтингового місця для потреби в самореалізації. Водночас, як засвідчує аналіз даних анкетування, більшість респондентів зазначають, що їхнє дозвілля зазвичай одноманітне, нецікаве і таке, що не сприяє розвитку їхніх інтелектуальних здібностей і фізичних якостей.
Унаслідок бесіди зі студентами виявлено підвищений інтерес до спортивних, рухливих ігор, легкоатлетичних і гімнастичних вправ. Цікавими для студентів виявилися баскетбол, волейбол, футбол, гандбол та рухливі ігри. На основі цього вважаємо, що організація занять фізичними вправами відповідно до інтересів студентів значно сприятиме оптимізації їх рухової активності.
Підсумовуючи вищевикладене, маємо підстави для висновку, що врізноманітнення позанавчальних форм занять фізичними вправами на основі врахування інтересів та провідних потреб студентів матиме позитивний вплив на конструювання в них стійких мотивацій до вдосконалення рухової активності.
Список використаних інформаційних джерел
1. Анікєєв Д.М. Рухова активність у способі життя студентської молоді : автореф. дис. ... канд. наук з фіз. виховання і спорту: 24.00.02 / Д.М. Анікєєв. Нац. ун-т фізичного виховання і спорту України. –К., 2012. –19 с.
2. Дутчак М. В. Концептуальні напрями вдосконалення системи фізичного виховання школярів і студентів для впровадження здорового способу життя // М. В. Дутчак, Т. Ю. Круцевич, С. В. Трачук // Спортивний вісник Придніпров’я. –– 2010. –– № 2. –– С. 116––119.
3. Єдинак Г. А. Стан та деякі теоретичні аспекти посилення мотивації студентів до систематичної рухової активності оздоровчого спрямування / Г. А. Єдинак // Вісник Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника : зб. наук. пр. –– Івано-Франківськ, 2012. –– Вип. 16. –– С. 67––73.
4. Малхазов О. Р. Психологія та психофізіологія управління руховою діяльністю : монографія / О. Р. Малхазов. –– К. : Євролінія, 2002. –– 320 с.
5. Савчук С. А. Корекція фізичного стану студентів технічних спеціальностей в процесі фізичного виховання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з фіз. вих. та сп. : [спец.] 24.00.02 «Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення» / С. А. Савчук. –– Рівне, 2002. –– 18 с.
6. Moreno J. A. Motivation and performance in physical education: an experimental test / J. A. Moreno, D. González-Cutre, J. Martín-Albo, E. Cervelló // J. of Sports Sci. and Medicine. –– 2010. –– Vol. 9.1. –– P. 79––85.
Сторінка 1 з 1
Права доступу до цього форуму
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі