ФОРМУВАННЯ МАТЕМАТИЧНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ТА ЇХ ВПЛИВ НА СТАНОВЛЕННЯ КОНКУРЕНТНОСПРОМОЖНОГО ФАХІВЦЯ

О. О. Дорошенко, викладач
Полтавський кооперативний коледж, Україна
doroshenko0490@gmail.com


ФОРМУВАННЯ МАТЕМАТИЧНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ТА ЇХ ВПЛИВ НА СТАНОВЛЕННЯ КОНКУРЕНТНОСПРОМОЖНОГО ФАХІВЦЯ

Математична компетентність є невід’ємною складовою професійної компетентності для майбутніх випускників спеціальності «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність», яка відіграє важливу роль у професійній діяльності майбутнього спеціаліста. Якісно сформована вищезазначена компетентність відкриває нові пріоритетні можливості випускникам економічного профілю та може стати значною конкурентною перевагою на ринку праці. Але, поруч з цим існує низка не вирішних проблем щодо якісного формування математичної компетентності у майбутніх фахівців, яка безпосередньо пов’язана з вищою професійною освітою.
На сучасному етапі розвитку вищої професійної освіти спостерігається серйозна проблема, пов’язана з низьким рівнем математичної підготовки випускників. Вона обумовлена протиріччями між: інтенсивним потоком накопичення математичних знань і обмеженими можливостями їх засвоєння; зростанням вимог роботодавців до рівня математичної підготовки випускників закладів вищої освіти різних спеціальностей; практичною значущістю модернізації професійної освіти на основі інтерактивних технологій навчання та відсутністю науково обґрунтованих рекомендацій по їх реалізації [1].
Виходячи з вищеозначеного пропонуємо розглянути основні етапи формування професійних компетенцій. Зокрема, формування математичної компетентності проходить декілька етапів, які характеризуються наростанням рівня узагальненості знань, умінь, розвитком продуктивної та творчої діяльності. Аналізуючи процес формування ключових компетентностей майбутніх фахівців, Л. Романишина виділяє п’ять етапів їх формування:
˗ мотиваційний (формування у студентів бажання працювати над вивченням певного матеріалу);
˗ усвідомлення (визначення схеми орієнтованих дій);
˗ тренувальний (виконання тренувальних вправ із поступовим ускладненням);
˗ репетиторний (студент обговорює та пояснює свої думки та дії);
˗ етап контролю дій (тут визначається рівень сформованості компетенцій) [2].
Аналіз літературних джерел показав, що для вирішення проблеми підготовки конкурентоспроможного фахівця необхідно створювати оптимальні педагогічні умови, в якості яких можуть виступати зміст, форми і методи, технології освіти, організація простору і умов освітнього процесу, а також необхідно забезпечити майбутнього фахівця такою системою знань, умінь і навичок, які необхідні для подальшої самоосвіти, формування здатності застосовувати знання в нестандартних професійних ситуаціях.
Математика для більшості студентів є складним предметом, під час вивчення якого вони зазнають значних труднощів. І якщо немає сформованих мотивів вивчати математику (або ці мотиви є слабкими, нестійкими), то не можна і сподіватися на отримання якісних змін і в покращенні їхніх навчальних досягнень. Спрямування курсу математики та вищої математики на використання здобутих знань і вмінь під час проходження виробничої практики підвищує мотивацію навчання математики, і, як наслідок, стимулює пізнавальну активність студентів, розвиває математичні та професійні компетентності, сприяє підвищенню успішності студентів з математики.
Використання творчих фахових завдань під час вивчення вищої математики дає позитивні результати, а саме:
˗ сприяє розвитку творчих здібностей студентів;
˗ демонструє зв’язок теорії з практикою;
˗ викликає інтерес у студентів нестандартною постановкою математичного завдання;
˗ сприяє застосуванню математичного апарату для дослідження економічних процесів і явищ;
˗ допомагає побудові моделей економічних ситуацій;
˗ сприяє знаходженню математичних залежностей у реальних виробничих процесах [1].
Вивчення математичних дисциплін у коледжі повинно забезпечити:
˗ формування особистості студентів, розвиток їхніх інтелектуальних здібностей, аналітичного та синтетичного мислення, відповідної математичної культури та інтуїції;
˗ оволодіння математичним апаратом, необхідним для вивчення фахових дисциплін, розвиток здібностей свідомого сприйняття математичного матеріалу, характерного для відповідної професії;
˗ оволодіння основними математичними методами, необхідними для аналізу і моделювання процесів і явищ, які відбуваються в соціальних, економічних, технічних, виробничих та інформаційних системах, пошуку оптимальних рішень з метою підвищення ефективності роботи зазначених систем, вибору найкращих способів реалізації цих рішень, опрацювання і аналізу результатів обчислювальних експериментів;
˗ формування достатнього рівня математичної підготовки випускників коледжів для продовження освіти у закладах вищої освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації за інтегрованими навчальними планами на споріднених спеціальностях[3].
Отже, усвідомлюючи роль і місце практико-орієнтованої спрямованості навчання математики у системі професійної освіти, варто дбати про розвиток самостійності студентів; індивідуалізацію та диференціацію навчання; стимулювання мотивації, підвищення інтересу до навчання; створення відповідних методичних і дидактичних посібників, зокрема мультимедійних тощо.
Вузівський етап формування основ математичної компетентності створює фундамент для підприємницької діяльності.

Список використаних інформаційних джерел
1. Ройко Л., Микитюк І. Формування математичної компетентності студентів економічного профілю у процесі вивчення курсу «Вища математика»// Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки // Серія: Педагогічні науки. – 2014. – № 1 (278). – С. 66 – 71.
2. Романишина Л.М Формування ключових компетентностей майбутніх фахівців у процесі навчання в медичному коледжі /Л.М.Романишина, І.М.Хмеляр, М.М.Лукащук // Наукові записки ТНПУ ім. В. Гнатюка. Серія: Педагогіка. – №2. – 2011. – С.71–78.
3. Триус Ю. В., Бакланова М. Л. Проблеми вивчення математичних дисциплін у коледжах та шляхи їх подолання // Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання: Зб. наук. праць. – К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова. – Випуск 6. – 2003. – С. 118–137.
4. Триус Ю. В., Бакланова М. Л. Проблеми і перспективи вищої математичної освіти// Дидактика математики: проблеми і дослідження: Міжнародний збірник наукових робіт. – Вип. 23. – Донецьк, 2005. – С. 16–26.