ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ. СУЧАСНИЙ АСПЕКТ

Г.А. Рижкова, к.е.н.,доцент
Університет імені Альфреда Нобеля, м. Дніпр
gryzhkva@gmail.com


ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ. СУЧАСНИЙ АСПЕКТ

Головним завданням вищої школи є підготовка молодого покоління до викликів сьогодення. Вивчення його думки щодо потреби у вищій освіті допомагає адаптувати діяльність професійних ВНЗ до нових соціальних умов.
Досвід зарубіжних країн показує, що дуже багато залежить від державної політики в галузі зайнятості молоді. Безробіття є однією з найскладніших глобальних проблем людства. Однак в США і Німеччині, за оцінками зарубіжних експертів, відзначаються досить високі показники зайнятості молоді. В першу чергу, дослідники пов'язують це з соціально-економічною політикою, яка спрямована на розвиток і підтримку середнього та малого бізнесу. На початку XXI століття в США для усунення молодіжного безробіття була проведена загальнодержавна реформа підготовки та перепідготовки робочої сили і фахівців, побудована нова система додаткової освіти [1].
Через розпад системи обов'язкового державного розподілу, що існувала в радянський період, між установами професійної освіти і підприємствами утворився розрив, який в даний час має значні масштаби. Через це випускникам навчальних закладів доводиться самостійно шукати роботу і докладати набагато більше зусиль, щоб стати повноцінними фахівцями, їх становлення в якості продуктивних працівників надзвичайно ускладнилося.
Джерелом іншої проблеми є старіння населення. Вже в найближчі десятиліття після того як старше покоління піде на пенсію – молодь не зможе на необхідному рівні заповнити трудовий потенціал держави ні в кількісному, ні в якісному вираженні. Підставою для такого висновку є досить довгий ряд протиріч, характерних для пострадянського суспільства. Зокрема, і вимоги сучасного інноваційного виробництва, і освітній потенціал, накопичений українським суспільством, вище рівня підготовки молодих фахівців. В результаті одержувані знання відстають від розвитку технологій а кваліфікація, що отримують випускники, частіш за все не відповідає вимогам виробництва. Професійна орієнтація молоді будується не на знанні змісту професії і, а на її зовнішніх атрибутах. На додаток до цього юнаки та дівчата не вважають працю цінністю, а сприймають її лише як засіб досягнення особистого блага. Прагнення до певного добробуту не збігається у них із засобами досягнення цієї мети. Ринок освітніх послуг не відповідає потребам ринку праці. Платні послуги розвиваються швидше, ніж здатність їх оплачувати.
Третя проблема породжена переходом до постіндустріального типу економіки, пов'язаному з розвитком нових технологій, зміною структури зайнятості населення, глобалізацією господарських зв'язків і зростанням конкуренції. У цих умовах зростають вимоги до ділових і особистісних характеристик випускників, якості їх професійної підготовки, рівня кваліфікації, умінь і навичок. Особливо багато нарікань викликає практичне освоєння професії. Значна кількість молодих людей до певної міри не готова до переходу від навчання до роботи.
Щодо молоді сказане означає, що проблема освіти і зайнятості цієї групи населення є досить актуальною, а по відношенню до професійної освіти – теоретичні та практичні підходи до її модернізації треба міняти. В умовах інтеграції України в світовий освітній простір і глобалізація, що набирає силу в країні існують дві абсолютно різні моделі професійної освіти. Одна базується на вільній торгівлі послугами і конкуренції між їх постачальниками, а інша – на системі, яка працює в закритому від економіки режимі. Постає питання – як вийти з цього становища? Вирішення цього питання, на нашу думку, полягає в розробці сучасної теорії професійної освіти, адекватної до світової практики, і відповідної їй моделі освіти. Для цього потрібно активно досліджувати питання ефективності використання трудових ресурсів, руху робочої сили, розвитку людських ресурсів і виробляти систему нормативно-правових заходів щодо залучення роботодавців до вирішення проблеми якості підготовки випускників.
Для дослідження орієнтації молоді у сфері освіти у зв’язку з якістю освіти та проблемами, які постають перед молодою людиною після закінчення школи та в період отримання вищої освіти, слід виокремити такі ключові аспекти:
1. Вибір майбутньої професії в умовах недосконалою професійної орієнтації та вищого навчального закладу за значної кількості вишів з однаковою пропозицією спеціальностей.
2. Відношення студентів до навчальних програм та рівня отримуваних ними знань.
3. Неможливість чіткого визначення з працевлаштуванням після закінчення вищого навчального закладу.
Завдання вивчення означених аспектів стало основою для проведення опитування в рамках міжнародного дослідження за проектом «Problems of employment of graduating students of educational establishments» Університету імені Альфреда Нобеля і Познанського Технологічного університету (Польща).
Проведене дослідження ставлення молоді до вибору спеціальності та якості освіти викриває проблеми в роботі з молоддю, які можуть приводити до проблем її працевлаштування. Ці проблеми можуть бути наслідком:
– певних недоліків в системі професійної орієнтації молоді на всіх етапах навчання, починаючи з загальноосвітніх навчальних закладів;
– недостатньою пропагандою та популяризацією спеціальностей як на ринку праці, так і на ринку навчальних послуг;
– відсутністю зв’язку національної системи освіти з підприємствами;
– відсутністю будь якого регуляторного втручання з боку держави в проблеми працевлаштування молоді.
Для уточнення чинників, які призводять до проблем зайнятості молоді в Україні, доцільним є проведення аналогічного дослідження з залученням більш широкої вибірки з числа молоді, яка навчається в середніх та вищих навчальних закладах в різних регіонах країни.

Список використаних інформаційних джерел

1. Романюк О.В. Проблеми працевлаштування молоді / О. В. Романюк [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Dtr_ep/ 2011_6/files/EC611_53.pdf