ФОРМУВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ ТОРГОВИМ АСОРТИМЕНТОМ В РОЗДРІБНІЙ ТОРГОВЕЛЬНІЙ МЕРЕЖІ

Вишневська О. А.
к. с.-г. н., доцент кафедри підприємництва,
торгівлі та біржової діяльності,
Київський кооперативний інститут бізнесу і права,
o.vyshnevska_1974@meta.ua
Москаленко В. М.
магістрант кафедри підприємництва,
торгівлі та біржової діяльності,
Київський кооперативний інститут бізнесу і права

ФОРМУВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ ТОРГОВИМ АСОРТИМЕНТОМ В РОЗДРІБНІЙ ТОРГОВЕЛЬНІЙ МЕРЕЖІ

Трансформації конкурентних відносин у сфері роздрібної торгівлі зумовили активізацію внутрішньо-торговельного бізнесу, оптимізували процес формування торгового асортименту, що зумовило зміну у пріоритетах управління. Відповідні переміни позначились на споживчому ринку з боку попиту та пропозиції і в торговельно-інфраструктурній системі.
Відповідно до концепції розвитку внутрішньої торгівлі України найважливішими задачами відносно регулювання розвитку суб’єктів торгівлі є створення умов для вільної добросовісної конкуренції на споживчому ринку, сприяння його товарному насиченню, розширення асортименту товарів та поліпшення їх якості, підвищення темпів зростання товарообороту на основі політики стимулювання розвитку споживчого сектору, обґрунтованого стратегічного управління підприємствами торгівлі. Визначальне місце в розробці елементів функціональної стратегії підприємств роздрібної торгівлі займає формування торгового асортименту.
В сучасних умовах торгівля перетворилась на потужну ринкову силу суспільства, а створення розгалужених торговельних мереж уможливлює оптимізацію структури асортименту споживчих товарів, поліпшення кількісних і якісних характеристик асортименту. Пошук нових, відповідних сучасному соціально-економічному рівню, форм, управління реалізацією товарів є однією з найважливіших проблем розвитку торговельної інфраструктури України.
Розвиток ринкових відносин в економіці України визначає очевидність залежності результатів функціонування підприємства від ефективності політики управління підприємством, де одним із головних напрямів є діяльність у сфері торгового асортименту.
Асортимент – це група товарів, тісно пов'язаних між собою через схожість функціонально-корисних властивостей, особливостей виготовлення, обороту й споживання, оптимальне взаємовідношення яким забезпечує відповідність пропозиції структури поточного й перспективного попиту [1].
Товарний ринок, на відміну від інших видів ринку, охоплює надзвичайно різноманітний і широкий асортиментом товарів, так званий торговий асортимент. Торговий асортимент характеризує сукупність товарів виробничо-технічного призначення й особистого споживання, які перебувають у сфері обігу, незалежно від місця їх зберігання.
Не менш важливим для підприємств торгівлі є процес формування асортименту. Слід відмітити, що багато вчених завдання формування асортименту бачили у пропонуванні потенційним покупцям можливості задоволення різних груп потреб (або декількох варіантів задоволення однієї потреби) в одному підприємстві роздрібної торгівлі. Однак, різні характеристики товарів взаємодіють й у процесі цієї взаємодії змінюють споживчу цінність як самих товарів, так і всього торгового асортименту.
Формування асортименту – це процес добору груп, видів і різновидів товарів. Асортимент формується в усіх ланках товароруху – від виробництва до роздрібного продажу. У кожній з цих ланок асортимент товарів різний. Орієнтиром будь-якого підприємства при формуванні асортименту є торговий асортимент магазинів, який має задовольняти потреби кінцевих споживачів [2].
Виключно важливу роль в поліпшенні торгового обслуговування покупців в роздрібних підприємствах торгівлі грає, насамперед, формування раціонального торгового асортименту, від якого в значній мірі залежить й ступінь задоволення споживачів в необхідних товарах, й витрати їх часу на здійснення покупок, й ефективність роботи.
Головний принцип формування асортименту, якого дотримуються усі підприємства – це отримання максимально можливого прибутку. Торговий асортимент формують, виходячи з концепції життєвого циклу товарів. Формулюючи й реалізуючи на ринку стратегію розвитку асортименту продукції, маркетинг виконує свою основну функцію – досягнення відповідності попиту та пропозиції.
Формування торгового асортименту – діяльність по складанню набору товарів, які дозволяють задовольнити реальні й прогнозуючи потреби, а також досягти мети, яка визначена керівництвом торгового підприємства. Основними напрямками в області формування асортименту є стратегії розширення, стабілізації, оновлення, удосконалення, зменшення й гармонізації.
Формування торгового асортименту базується на основі результатів маркетингових досліджень, а саме, вивчення:
– макроекономічних показників;
– попиту споживачів цільового сегменту ринку;
– пропозиції даного товару на ринку;
– ресурсного потенціалу підприємства торгівлі.
Цей процес може бути спрямований на забезпечення прибутку підприємств торгівлі; збільшення товарообороту; збільшення частки ринку, на якому діє підприємство торгівлі; зниження витрат на реалізацію товарів тощо.
Особливе місце у формуванні торгового асортименту займає проблема пошуку раціонального співвідношення товарів, що перебувають на різних стадіях життєвого циклу й одночасно присутніх на ринку. Метою такого пошуку є створення достатньо стабільних загальних умов реалізації товарів і компенсація витрат на інноваційні розробки, впровадження послуг-новинок, а також підтримки товарів, що перебувають у стадії спаду й очікування можливого збільшення споживчого попиту в доступній для огляду перспективі [3].
В сучасних умовах функціонування підприємств існують наступні проблеми, що негативно впливають на формування торгового асортименту: висока мінливість зовнішнього оточення; негативний стан макросередовища; низька платоспроможність населення; порушення прав споживачів та недосконала система їх захисту; наявність товарів-підробок низької якості (елемент недобросовісної конкуренції); хаотичні зміни цін на сировину, митних тарифів на імпортні товари; насичення внутрішнього ринку імпортними товарами; несприятливі умови кредитування малого та середнього бізнесу; слабка орієнтація діяльності роздрібних торговельних мереж на маркетинг; складність проведення маркетингових досліджень; слабка соціальна орієнтація підприємств [4].
Формування асортименту не може бути абстраговано від конкретного торгового підприємства, а повинно базуватися на раніше обраній меті й завданнях, які обумовлені напрямком розвитку асортименту. Це визначає асортиментну політику торгового підприємства.
Асортиментна політика – мета, завдання й основні напрямки формування торгового асортименту, зумовлені керівництвом організації. Вона повинна базуватися на основі урахування результатів маркетингових досліджень, а саме: вивчення макроекономічних показників, попиту споживачів, пропозиції даного товару на ринку, ресурсного потенціалу підприємства, розміщення магазину та особливостей сфери діяльності. Важливим фактором, що визначає асортиментну політику, є загальна стратегія маркетингової діяльності підприємства, яка відображає шляхи досягнення встановлених цілей діяльності і представляє собою модель поведінки підприємства на обраному споживчому ринку.
Практика підприємств роздрібної торгівлі України свідчить про те, що 80% суб'єктів ідуть з ринку через непродуманий підхід до вибору асортиментного профілю магазину, статичності асортиментних наборів товарів і негнучкого реагування на зміни, що відбуваються на ринку під впливом факторів макро- і мікросередовища [5].
Асортиментна політика відіграє велику роль не тільки в торговельних підприємствах, але й у сфері маркетингу й економіки в цілому. Вона є частиною єдиної політики формування пропозиції.
Особливе місце в асортиментній політиці займає проблема пошуку раціонального співвідношення товарів, що перебувають на різних стадіях життєвого циклу й одночасно присутніх на ринку. Метою такого пошуку є створення достатньо стабільних загальних умов реалізації товарів і компенсація витрат на інноваційні розробки, впровадження послуг-новинок, а також підтримки товарів, що знаходяться на стадії занепаду й очікування можливого збільшення споживчого попиту в доступній для огляду перспективі [6].
Таким чином, становлення й розвиток конкурентного середовища на роздрібному ринку, динамізм факторів оточення підприємств і високий ступінь комерційного ризику, що традиційно припадає на суб'єкти господарювання кінцевої ланки процесу руху товарів, вимагають постійного відстеження ситуації на ринку й настільки ж динамічних адекватних вирішень в області центрального елемента маркетингової стратегії діяльності підприємства роздрібної торгівлі – формування торгового асортименту роздрібної торговельної мережі.
Списку використаних інформаційних джерел
1. Герасимчук В.Г. Економіка та організація виробництва: підручник. / В.Г. Герсимчук, А.Е. Розенплентер. – Київ.: Знання, 2007. – 678 с.
2. Балабанова Л.В. Коммерческая деятельность: маркетинг и логистика. / Л. В. Балабанова, А. Н. Германчук. – Донецк: ДонГУЭТ им.Туган-Барановского, 2003. – 231 с.
3. Височін І. В. Формування асортиментної політики торговельного підприємства. – Вісник КНТЕУ. – 2003р. – №3.
4. Данілова Л.Л. Оптимізація асортиментної політки вітчизняних торговельних підприємств / Л.Л. Данілова. Вісник ДонДУЕТ. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2001. - №4 (21). – с.192-196.
5. Перебійнос Р.В. Вплив етапів життєвого циклу товару на формування асортиментної політики підприємства: зб. наук. праць / Економіка: проблеми теорії та практики. – Вип. 207. –Том 1. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. –С.168- 284.
6. Луняков О.В. Оценка взаимозависимости объема продаж сопутствующих и взаимозаменяемых товаров в формировании ассортимента товаров супер- маркета // О.В. Луняков, А.В. Цуканов // Тезы докладов 1-ой межвузовской на- учно-практической конференции “Молодые ученые Крыма в решении актуальных вопросов современности”. – Севастополь, 2002. – С. 36-37